Принципи виробничого навчання

1. Науковості і доступності:

– принцип науковості  потребує введення в зміст навчання науково достовірних знань, що відповідають сучасному станові науки, техніки, технології.

– доступність навчання передбачає ріст складності змісту освіти відповідно до пізнавальних можливостей учнів.

2. Самостійності і активності учнів:

– потребує створення умов для виявлення вихованцями пізнавальної самостійності і творчі  активності в процесі засвоєння знань та застосування їх на практиці.

3. Принцип наочності:

– базується на законах чуттєвого пізнання світу людиною за допомогою органів зору, слуху, нюху та смаку.

4. Принцип послідовності застосовується:

– на початку навчання, полягає у створенні бази подальшого успішного оволодіння знаннями.

5.  Принцип свідомості і міцності засвоєння знань, умінь і  навичок  визначає:

– умови для глибокого осмислення фактів, узагальнень, способів дій, міцного засвоєння основних понять, законів, теорій, формування умінь і навичок на практиці.

6. Принцип зв’язку теорії з практикою, навчання з життям:

–                     вимагає поряд з розумінням науково обґрунтованих прогресивних технологій також і вміння бачити небажані наслідки виробничої діяльності за певною професією, уміння запобігати їм, а в разі потреби корегувати ситуацію.

Алгоритм підготовки майстра виробничого

навчання до занять

Готуючись до уроку, майстер виробничого навчання повинен:

– проаналізувати підсумки попередніх занять з метою виявлення причин недоліків та внесення змін і доповнень у наступний урок;

– визначити основну дидактичну мету уроку;

– визначити тип, вид, структуру уроку та час, відведений для проведення кожного його елементу;

– скласти план уроку;

– підготувати науково – технічну та методичну літературу, а також матеріали з передового досвіду за темою уроку;

– намітити практичні та навчально – виробничі роботи, вправи, завдання для самостійної роботи учнів під час закріплення нового навчального матеріалу;

– підготувати дидактичне і матеріально – технічне забезпечення уроку;

– визначити міжпредметні (внутрішньо предметні) зв’язки та прийоми їх реалізації на уроці;

– визначити типові помилки, яких допускаються учні під час вправ, намітити засоби їх попередження або виправлення;

– приготувати до показу на уроці наочних засобів, експериментів, нових операцій і прийомів трудової діяльності;

– визначити зміст і обсяг домашнього завдання учнів;

– спланувати методику та форму контролю якості З,У, Н учнів на уроці.

Зміст та порядок підготовки майстра до уроку багато в чому залежить від періоду навчання, змісту навчального матеріалу, досвіду майстра, складу учнівської групи тощо.

Схема плану уроку виробничого навчання.

Тема програми________________________________________________

Тема уроку___________________________________________________

Мета уроку :

а) навчальна – які професійні З,У,Н формуються, закріплюються і розвиваються на уроці;

б) розвивальна – які операції і прийоми розумової діяльності учнів розвиваються на уроці;

в) виховна – які якості особистості учнів формуються і розвиваються на уроці.

Тип уроку____________________ Вид уроку________________________

Дидактичне забезпечення ( за допомогою якого здійснюється процес навчання)__________________________________________________________

Матеріально – технічне забезпечення (за допомогою якого всі учні здійснюють свою практичну діяльність)________________________________

Міжпредметні зв’язки___________________________________________

Перелік практичних завдань______________________________________

Список основної і додаткової літератури____________________________

Методична мета – вказується тільки при проведенні відкритих уроків.

Хід уроку

І.Організаційна частина (5хв.):

– перевірка наявності учнів;

– перевірка готовності учнів до уроку;

– допуск з техніки безпеки.

ІІ. Вступний інструктаж(40хв):

1.      Актуалізація знань:

– повідомлення теми програми і уроку;

– цільова установка проведення уроку;

       – перевірка опорних З,У,Н учнів, необхідним їм для подальшої роботи на уроці;

– аналіз і доповнення відповідей учнів, підведення підсумків.

ІІ. Викладання нового матеріалу:

– повідомлення нової навчальної інформації;

– показ нових прийомів трудової діяльності;

– пояснення характеру і послідовності роботи учнів на уроці;

– повідомлення про передовий досвід за темою уроку;

– опитування учнів і пробне виконання ними нових прийомів, показаних майстром;

– відповідь майстра на запитання учнів;

– підведення підсумків вступного інструктажу.

ІІІ. Поточний інструктаж (270хв.):

– видання завдань для самостійної роботи учнів та пояснення порядку їх виконання;

– розподіл учнів за робочими місцями;

– повідомлення про критерії оцінювання виконуваних робіт;

– цільові обходи майстра робочих місць учнів;

– прийом майстром виконаних робіт;

– прибирання робочих місць.

ІУ. Заключний інструктаж (30хв.):

– аналіз діяльності учнів у процесі всього уроку;

– оцінка роботи учнів, її об’єктивне обґрунтування;

– аналіз причин помилок учнів та засоби їх усунення;

– повідомлення та обґрунтування оцінок;

       – видача домашнього завдання.

Вимоги до сучасного уроку:

1.Творче виконання програмно – методичних вимог до уроку, грамотне визначення типу уроку і його змісту в темі, бачення особливостей кожного уроку.

2. Вибір раціональної структури і темпу проведення уроку. Забезпечення виконання поставлених завдань та економне використання часу на уроці.

    Вибір форм методів, засобів навчальної діяльності.

3. Розширення  арсеналу вибору методів, оптимальне поєднання різних методів.

4. Педагог – організатор пошукової роботи навчальної діяльності.

5. Залучення учнів до навчально – пізнавальної діяльності. Учень – дослідник і практик на уроці.

6. Проблемність, як основа навчання.

7. Диференційований підхід до навчальних можливостей учнів.

8. Облік реальних можливостей учнів групи, цілеспрямована ліквідація прогалин у знаннях.

9.Продумування і розв’язування навчальних завдань та психологічного розвитку.

10. Концентрація уваги учнів, використання міжпредметних зв’язків з метою формування цілісно наукової картини світу та економії часу.

11. Максимальна зворотна інформація від учнів.

12.Формування у учнів активного ставлення до навчальної діяльності, навичок раціональної організації навчальної праці безпосередньо на уроці.

Поради молодим педагогам

1.      Розвивати власну спостережливість, педагогічну уяву, вміння відчувати емоційний стан учнів.

2.      Уповільнений темп уроку – одна  з причин порушення уваги і дисципліни учнів.

3.      Пробуджуйте в учнів інтерес до знань. Створюйте можливість відчути радість успіху в навчанні.

4.      Навчіться володіти собою! Утримуйтесь від непотрібних зауважень. Не удавайтеся до погроз, особливо тих, які практично не можливо виконати.

5.      Пам’ятайте: нетактовність – одна з найважливіших ознак професійної непридатності. Відмовтесь від примусу, не привчайте учнів до сорому і покарань.

6.      Важливим документом для оцінювання ваших можливостей та результатів праці має стати щоденник педагогічних спостережень.

7.      Оцініть власну поведінку в складних психолого – педагогічних ситуаціях. Чи можете ви легко подолати роздратування через погано підготовлених або  недисциплінованих учнів?

8.      Готуючись до уроку, продумайте можливий процес спілкування з учнями.

9.       Контакт з групою (класом) значною мірою залежить від ваших контактів з окремими учнями. Знаходьте час поспілкуватися з учнями сам на сам, наприклад, ідучи разом додому.

10.   Несіть батькам учнів радість. Адже ,що більше ви скаржитиметеся батькам на їхніх дітей, то більше вони захищатимуть їх або застосовуватимуть такі засоби впливу, які заважатимуть вашим стосункам з учнями.

 І остання порада: ”Хочеш наукою виховати учня, люби свою науку і знай її…”.

                                                                                    Л.М.Толстой