ПДР

Урок №1

Тема: Загальні положення, терміни, визначення.

Мета:

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з правил дорожнього руху.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспорт­них засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні грунтуватися на вимогах цих Правил.

1.     В Україні установлено правосторонній рух транспортних засобів.

2.          Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

3.       Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.

4.   Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати ма­теріальних збитків.

5.          Особа яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити під­розділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.

6.          Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інва­лідності.

7.  Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Терміни, що наведені у цих Правилах, мають таке значення:

автобус - автомобіль з кількістю місць для сидіння більше дев'яти з місцем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхньо­го багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки;

автомобільні дороги державного значення - автомобільні дороги загального корис­тування, до яких належать міжнародні, національні та регіональні автомобільні дороги, які позначені відповідними дорожніми знаками;

безпечна швидкість-- швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах;

вантажний автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією га обладнанням при­значений для перевезення вантажів;

велосипед - транспортний засіб, крім інвалідних колясок, що приводиться в рух мускуль­ною силою людини, яка знаходиться на ньому;

власник транспортного засобу - фізична або юридична особа, яка володіє майновими правами на транспортний засіб та має на це відповідні документи;

водій - особа, яка керує транспортним засобом. Вершник, візник, погонич тварин, який веде їх за повід, прирівнюється до водія. Водієм є також особа, яка навчає керуванню, знаходячись безпосередньо у транспортному засобі;

дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засо­бу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки;

легковий автомобіль - автомобіль з кількістю місць для сидіння не більше дев'яти, з міс­цем водія включно, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення пасажирів та їхнього багажу із забезпеченням необхідного комфорту та безпеки;

маршрутні транспортні засоби (транспортні засоби загального користування) -автобуси, мікроавтобуси, тролейбуси, трамваї і таксі, що рухаються за встановленими марш­рутами та мають визначені місця на дорозі для посадки (висадки) пасажирів;

пасажир - особа, яка користується транспортним засобом і знаходиться в ньому, але не причетна до керування ним;

пішохід - особа, яка бере участь у дорожньому русі поза транспортними засобами і не виконує на дорозі будь-яку роботу. До пішоходів прирівнюються також особи, які рухаються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть велосипед, мопед, мотоцикл, везуть санки, візок, дитячу чи інвалідну коляску;

пішохідний перехід - ділянка проїзної частини або інженерна споруда, призначена для руху пішоходів через дорогу.

пішохідна доріжка - доріжка з покриттям, призначена для руху пішоходів, виконана в межах дороги чи поза нею і позначена знаком.

тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної час­тини або відокремлений від неї газоном;

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання : конспект, підручник з ПДР.

Урок №2

Тема: Обов'язки та права пішоходів і пасажирів.

Мета:

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з правил дорожнього руху.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.     Який рух транспортних засобів встановлено в Україні?

2.     Що означають терміни:

·        «автобус»

·        «автомобільна дорога»

·        «водій»

·        «пішохідний перехід»

·        «пішохід»

·        «тротуар»?

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ПІШОХОДІВ

1.  Пішоходи повинні рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках, тримаючись правого боку.

Якщо не має тротуарів, пішохідних доріжок або пересуватися по них неможливо, пішоходи можуть рухатися велосипедними доріжками, тримаючись правого боку і не утруднюючи рух на велосипедах і мопедах, або в один ряд узбіччям, тримаючись якомога правіше, а у разі його відсутності або неможливості рухатися по ньому - по краю проїзної частини назустріч руху транспортних засобів. При цьому треба бути обережним і не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

2.    Пішоходи, які переносять громіздкі предмети, або особи, які пересуваються в інвалідних колясках без двигуна, ведуть мотоцикл, велосипед чи мопед, везуть санки, візок тощо, якщо їх рух тротуарами, пішохідними чи велосипедними доріжками або узбіччями створює перешкоди для інших учасників руху, можуть рухатися по краю проїзної частини в один ряд.

3.  За межами населених пунктів пішоходи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної час­тини, повинні йти назустріч руху транспортних засобів.

4.    Особи, які рухаються узбіччям чи краєм проїзної частини в інвалідних колясках без двигуна, ведуть мотоцикл мопед або велосипед, повинні пересуватися в напрямку руху транспортних засобів.

5.    У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості пішоходи, які рухаються проїзною частиною чи узбіччям, повинні виділити себе, а за можливості мати на зовнішньому одязі світлоповертальні елементи, для своєчасного їх виявлення іншими учасниками дорожнього руху.

6.     Організовані групи дітей дозволяється водити тільки по тротуарах і пішохідних доріжках. а коли їх немає -- по узбіччю дороги у напрямку руху транспортних засобів колоною, але тільки у світлу пору доби і лише в супроводі дорослих.

7.     Пішоходи повинні переходити проїзну частину по пішохідних переходах, у тому числі підземних і надземних, а у разі їх відсутності - на перехрестях по лініях тротуарів або узбіч.

8.    Якщо в зоні видимості немає переходу або перехрестя, а дорога має не більше трьох смуг руху для обох його напрямків, дозволяється переходити її під прямим кутом до краю проїзної частини в місцях, де дорогу добре видно в обидва боки, і лише після того, як пішохід упевниться у відсутності небезпеки.

9.   Перед виходом на проїзну частину з-за транспортних засобів, що стоять, та будь-яких об'єктів, що обмежують оглядовість, пішоходи повинні впевнитись у відсутності транспортних засобів, що наближаються.

10. Чекати транспортний засіб пішоходи повинні на тротуарах, посадкових майданчиках, а якщо вони відсутні, - на узбіччі, не створюючи перешкод для дорожнього руху.

Пішоходам забороняється:

а)    виходити на проїзну частину, не впевнившись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;

б)    раптово виходити, вибігати на проїзну частину, в тому числі на пішохідний перехід;

в)    допускати самостійний, без нагляду дорослих, вихід дітей дошкільного віку на проїзну частину;

г)    переходити проїзну частину поза пішохідним переходом, якщо є розділювальна смуга або дорога має чотири і більше смуг для руху в обох напрямках, а також у місцях, де встановлене огородження;

ґ) затримуватися і зупинятися на проїзній частині, якщо це не пов'язано із забезпеченням без­пеки дорожнього руху;

д)    рухатися по автомагістралі чи дорозі для автомобілів, за винятком пішохідних доріжок, місць стоянки і відпочинку.

У разі причетності пішохода до дорожньо-транспортної пригоди він повинен подати можливу допомогу потерпілим, записати прізвища та адреси очевидців, повідомити орган чи підрозділ міліції про пригоду, необхідні дані про себе і перебувати на місці до прибуття пра­цівників міліції.

Пішохід має право:

а)    на перевагу під час переходу проїзної частини позначеними нерегульованими пішохідними переходами, а також регульованими переходами за наявності на те відповідного сигналу ре­гулювальника чи світлофора;

б)    вимагати від органів виконавчої влади, власників автомобільних доріг, вулиць і залізничних переїздів створення умов для забезпечення безпеки дорожнього руху.

ОБОВ'ЯЗКИ І ПРАВА ПАСАЖИРІВ

1.    Посадку (висадку) дозволяється здійснювати пасажирам після зупинки транспортного засобу лише з посадкового майданчика, а в разі відсутності такого майданчика - з тротуару чи узбіччя, а якщо це неможливо, то з крайньої смуги проїзної частини (але не з боку суміжної смуги для руху), за умови, що це буде безпечно та не створить перешкод іншим учасникам руху.

2.     Пасажири, користуючись транспортним засобом, повинні:

а)    сидіти або стояти (якщо це передбачено конструкцією транспортного засобу) в призначених для цього місцях, тримаючись за поручень або інше пристосування;

б)    під час пересування на транспортному засобі, обладнаному ременями безпеки, бути при­ стебнутими, а на мотоциклі - в застебнутому мотошоломі;

в)    не забруднювати проїзну частину та смугу відведення автомобільних доріг;

г)    не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пасажирам забороняється:

а)    під час руху відвертати увагу водія від керування транспортним засобом та заважати йому в  цьому;

б)    відчиняти двері транспортного засобу, не переконавшись, що він зупинився біля тротуару, посадкового майданчика, краю проїзної частини чи на узбіччі;

в)    перешкоджати зачиненню дверей та використовувати для їзди підніжки і виступи транспортних засобів:

г)    під час руху стояти в кузові вантажного автомобіля, сидіти на бортах або в не обладнаному для сидіння місці.

У разі дорожньо-транспортної пригоди пасажир причетного до пригоди транспортно­го засобу повинен подати можливу допомогу потерпілим, повідомити про пригоду орган чи підрозділ міліції і перебувати на місці до прибуття працівників міліції.

Пасажир під час користування транспортним засобом має право на:

а)    безпечне перевезення себе і багажу;

б)    відшкодування завданих збитків;

в)    отримання своєчасної і точної інформації про умови і порядок руху.

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання : конспект, підручник з ПДР.

Урок №3

Тема: Вимоги до водіїв мопедів, велосипедів, осіб, які керують гужовим транспортом і погоничів тварин.

Мета:

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з правил дорожнього руху.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.     Які обов'язки пішоходів ви знаєте?

2.     Що забороняється пішоходам?

3.     Які обов'язки пасажирів  ви знаєте?

4.     Що забороняється пасажирам?

3.     Викладення нового матеріалу (конспект):

ВИМОГИ ДО ВОДІЇВ МОПЕДІВ І ВЕЛОСИПЕДІВ

1.                     Рухатися по дорозі на мопедах дозволяється особам, які досягли 16-річного, на вело­сипедах - 14-річного віку. Під час руху по дорозі водій мопеда та пасажир, якого він перевозить, зобов'язані бути в застебнутих мотошоломах.

2.                     Для водіїв мопедів і велосипедів місцевими органами виконавчої влади може бути встановле­на картка, в яку заноситься інформація про водія і яку водії мопедів чи велосипедів у такому разі повинні мати при собі.

3.                     Мопеди і велосипеди повинні бути обладнані звуковим сигналом та світлоповертачами: спереду - білого кольору, по боках - оранжевого, ззаду - червоного.

4.                     Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на мопеді необхідно увімкнути освітлення, на велосипеді - ліхтар (фару).

5.                     Водії мопедів і велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

Колона велосипедистів, що рухається по проїзній частині, повинна бути розділена на групи (до 10 велосипедистів у групі) з дистанцією руху між групами 80-100 м.

Водіям мопедів і велосипедів забороняється:

а)    керувати мопедом або велосипедом з несправним гальмом, звуковим сигналом, а в темну пору доби і в умовах недостатньої видимості  з неувімкненою фарою і заднім ліхтарем на мопеді чи без світлоповертачів на велосипеді;

б)    рухатися по автомагістралях і дорогах для автомобілів, а також по проїзній частині, коли поряд  є  велосипедна  доріжка;

в)    рухатися по тротуарах і пішохідних доріжках (крім дітей до 7 років на дитячих велосипедах під  наглядом  дорослих);

г)     під час руху триматися за інший транспортний засіб;

ґ) їздити не тримаючись за руль та знімати ноги з педалей (підніжок);

д)    перевозити пасажирів на велосипеді, за винятком дітей до 7 років, на додатковому сидінні, обладнаному  надійно  закріпленими  підніжками;

е) буксирування мопедів і велосипедів;

є) буксирування причепа, не передбаченого для експлуатації з цими транспортними засобами.

    Водії мопедів і велосипедів повинні виконувати вимоги інших пунктів цих Правил, що стосуються водіїв або пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

ВИМОГИ ДО ОСІБ, ЯКІ КЕРУЮТЬ ГУЖОВИМ ТРАНСПОРТОМ, І ПОГОНИЧІВ ТВАРИН

1.   Керувати гужовим транспортом та переганяти тварин по дорозі дозволяється особам, не молодшим 14-річного віку.

2.   Гужовий віз (сани) повинен бути обладнаний світлоповертачами: спереду білого кольору, ззаду-червоного.

3.   Для руху в темну пору доби та в умовах недостатньої видимості на гужовому транспорті необхідно увімкнути ліхтарі: спереду - білого кольору, ззаду - червоного кольору, що встанов­люються з лівого боку воза (саней).

4.   У разі виїзду на дорогу з прилеглої території або з другорядної дороги в місцях з обме­женою оглядовістю водій воза (саней) повинен вести тварину за вуздечку, повід.

5.   Перевозити людей гужовим транспортом дозволяється за наявності умов, які б виклю­чали можливість перебування пасажирів за боковими та заднім габаритами транспортного засобу.

6.   Переганяти стадо тварин по дорозі дозволяється лише у світлу пору доби, при цьому залучається така кількість погоничів, щоб можна було направляти тварин якомога ближче до правого краю дороги і не створювати небезпеку та перешкод іншим учасникам дорожнього руху.

Особам, що керують гужовим транспортом, і погоничам тварин забороняється:

а)    рухатися по автомобільних дорогах державного значення (за можливості рухатися авто­мобільними дорогами місцевого значення):

б)    використовувати вози, не обладнані світлоповертачами, без ліхтарів у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;

в)    залишати на смузі відведення дороги тварин без нагляду та випасати їх;

г)    вести тварин по дорогах з удосконаленим покриттям, якщо поруч є інші дороги;

ґ) переганяти тварин по дорогах у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;

д)    переганяти тварин через залізничні колії і дороги з удосконаленим покриттям поза спе­ціально відведеними місцями.

7.8. Особи, які керують гужовим транспортом, і погоничі тварин зобов'язані виконувати ви­моги інших пунктів цих Правил, що стосуються водіїв і пішоходів і не суперечать вимогам цього розділу.

4.     Закріплення нового матеріалу.

5.     Домашнє завдання : конспект, підручник з ПДР.

Урок №4

Тема: Регулювання дорожнього руху.

Мета: познайомити учнів з дорожніми знаками, їх різновидами, сигналами світлофора, регулювальника, дорожньою розміткою.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з правил дорожнього руху.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.     Які обов'язки пішоходів ви знаєте?

2.     Який рух транспортних засобів встановлено в Україні?

3.     Що забороняється пішоходам?

4.     Які обов'язки пасажирів  ви знаєте?

5.     Що забороняється пасажирам?

3.Викладення нового матеріалу (конспект):

РЕГУЛЮВАННЯ ДОРОЖНЬОГО РУХУ

1.        Регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світло­форів, а також регулювальниками.

2.                                          Дорожні знаки можуть установлюватися тимчасово і постійно. Тимчасові дорожні знаки розміщуються на переносних пристроях, дорожньому обладнанні або закріплюються на щиті з фоном жовтого кольору і мають перевагу перед постійними дорожніми знаками та до­рожньою розміткою.

3.         Сигнали регулювальника мають перевагу перед сигналами світлофорів та вимогами дорожніх знаків пріоритету і є обов'язковими для виконання.

Сигнали світлофорів, крім жовтого миготливого, мають, перевагу перед дорожніми знаками пріоритету.

Водії та пішоходи повинні виконувати додаткові вимоги регулю­вальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофорів, вимогам дорожніх знаків і розмітки.

Дорожні знаки

(додаток 1) поділяються на групи:

а)        попереджувальні знаки. Інформують водіїв про наближення до небезпечної ділянки дороги і характер небезпеки. Під час руху по цій ділянці необхідно вжити заходів для безпечного проїзду;
б)   знаки пріоритету. Встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги;

в)  заборонні знаки. Запроваджують або скасовують певні обмежен­ня в русі;

г)  наказові знаки. Показують обов'язкові напрямки руху або дозво­ляють деяким категоріям учасників рух по проїзній частині чи окремих її ділянках, а також запроваджують або скасовують деякі обмеження;

ґ) інформаційно-вказівні знаки. Запроваджують або скасовують певний режим руху, а також інформують учасників дорожнього руху про розташування населених пунктів, різних об'єктів, територій, де діють спеціальні правила;

д) знаки сервісу. Інформують учасників дорожнього руху про розта­шування об'єктів обслуговування;

є) таблички до дорожніх знаків. Уточнюють або обмежують дію знаків, разом з якими вони встановлені.

Дорожня розмітка (додаток 2)

 поділяється на горизон­тальну та вертикальну і використовується окремо або разом з дорож­німи знаками, вимоги яких вона підкреслює або уточнює.

      Горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

      Вертикальна розмітка у вигляді смуг білого і чорного кольору на дорожніх спорудах та елементах обладнання доріг призначена для зорового орієнтування.

Світлофори (додаток 3)

Призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вер­тикально чи горизонтально. Сигнали світлофора можуть бути з нане­сеною суцільною чи контурною стрілкою (стрілками), із силуетом пішо­хода, Х-подібні.

  Для регулювання руху на залізничних переїздах використову­ються світлофори з двома червоними сигналами або одним біло-місяч­ним і двома червоними, які мають такі значення:

а)        миготливі червоні сигнали забороняють рух транспортних засобів через переїзд;

б)        миготливий біло-місячний сигнал показує, що сигналізація справна і не забороняє руху транспортних засобів.

На залізничних переїздах одночасно із заборонним сигналом світло­фора може бути ввімкнено звуковий сигнал, який додатково інформує учасників дорожнього руху про заборону руху через переїзд.

Якщо сигнал світлофора має вигляд силуету пішохода, його дія поширюється лише на пішоходів, при цьому зелений сигнал дозволяє рух, червоний — забороняє.

Для сліпих пішоходів може бути ввімкнено звуковий сигнал, який до­зволяє рух пішоходів.

Сигнали регулювальника.

Сигналами регулюваль­ника є положення його корпуса, а також жести руками, в тому числі з жезлом або диском з червоним світлоповертачем, які мають такі зна­чення:

а)        руки витягнуті в сторони, опущені або права рука зігнута передгрудьми:

з лівого і правого боків — дозволено рух трамвая прямо, нерейковим транспортним засобам — прямо і праворуч; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною та перед грудьми регулюваль­ника;

з боку грудей і спини — рух усіх транспортних засобів і пішоходів заборонено;

б)        права рука витягнута вперед:

з лівого боку — дозволено рух трамвая ліворуч, нерейковим транс­портним засобам — у всіх напрямках; пішоходам дозволено пере­ходити проїзну частину за спиною регулювальника;

з боку грудей — усім транспортним засобам дозволено рух лише праворуч;

з правого боку та спини — рух усіх транспортних засобів заборонено; пішоходам дозволено переходити проїзну частину за спиною регулю­вальника;

в)        рука піднята вгору:

рух усіх транспортних засобів і, пішоходів заборонено в усіх напрям­ках.

Жезл використовується тільки працівниками підрозділів Державто-інспекції та військової інспекції безпеки дорожнього руху.

4.   Закріплення нового матеріалу.

5.    Домашнє завдання : конспект, підручник з ПДР.

Урок №5

Тема: Рух транспорту й безпека пішоходів та пасажирів.

Мета: познайомити учнів з рухом транспорту й безпека пішоходів та пасажирів.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з правил дорожнього руху.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

3.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.     Як поділяються розділові знаки?

2.     Який рух транспортних засобів встановлено в Україні?

3.     Що забороняється пішоходам?

4.     Які знаки пріоритету ви знаєте?

5.     Що забороняється пасажирам?

3.Викладення нового матеріалу (конспект):

ПОЧАТОК РУХУ ТА ЗМІНА ЙОГО НАПРЯМКУ

      Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен пе­ред проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транс­портним засобам, що рухаються по ній, а з'їжджаючи з дороги — вело­сипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає.

За одночасного перестроювання транспортних засобів, що руха­ються в одному напрямку, водій, який знаходиться ліворуч, повинен дати дорогу транспортному засобу, що знаходиться праворуч.

  Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійсню­ється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрям­ку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при вико­нанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній части­ні — і попутним транспортним засобам.

За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.

  Поворот необхідно виконувати так, щоб при виїзді з пере­
хрещення проїзних частин транспортний засіб не опинився на смузі зустрічного руху, а у разі повороту праворуч слід рухатися ближче до правого краю проїзної частини, крім випадку виїзду з перехрестя, де організовано круговий рух, де напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або де рух можливий лише в одному напрямку.

  Якщо транспортний засіб через свої габарити або інші причини не може виконати поворот чи розворот з відповідного крайнього поло­ження, дозволяється відступити від вимог пункту 10.4 цих Правил, якщо це не суперечить вимогам заборонних чи наказових дорожніх знаків, дорожньої розмітки та не створить небезпеки чи перешкод іншим учас­никам руху. У разі потреби, для забезпечення безпеки дорожнього руху, слід звернутися за допомогою до інших осіб.

   4.  Закріплення нового матеріалу.

5. Домашнє завдання : конспект, підручник з ПДР.

Урок №6

Тема: Особливі умови руху.

Мета: познайомити учнів з рухом у житлових зонах та пішохідній зоні, гірських дорогах, міжнародним рухом.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з правил дорожнього руху.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.     Як поділяються розділові знаки?

2.     Який рух транспортних засобів встановлено в Україні?

3.     Що забороняється пішоходам?

4.     Які знаки пріоритету ви знаєте?

5.     Що забороняється пасажирам?

3.Викладення нового матеріалу (конспект):

РУХ У ЖИТЛОВІЙ ТА ПІШОХІДНІЙ ЗОНІ

   1. Пішоходам дозволяється рухатися у житловій та пішохідній зоні як по тротуарах, так і по проїзній частині. Пішоходи мають перевагу перед транспортними засобами, але не повинні створювати безпідставних перешкод для їхнього руху.

   2. У житловій зоні  забороняється:

   а) транзитний рух транспортних засобів;

   б) стоянка транспортних засобів поза спеціально відведеними місцями і таке їх розташування, яке утруднює рух пішоходів і проїзд оперативних чи спеціальних транспортних засобів;

   в) стоянка з працюючим двигуном;

   г) навчальна їзда;

   ґ) рух вантажних автомобілів, тракторів, самохідних машин і механізмів (крім тих, що обслуговують об'єкти і громадян, виконують технологічні роботи або належать громадянам, що проживають у цій зоні).

3. У пішохідну зону  в'їзд дозволяється лише транспортним засобам, що обслуговують громадян і підприємства, які розташовані у зазначеній зоні, а також транспортним засобам, що належать громадянам, які проживають або працюють у цій зоні, чи автомобілям (мотоколяскам), позначеним розпізнавальним знаком "Інвалід" , якими керують водії-інваліди. Якщо до об'єктів, розташованих на цій території, є інші під'їзди, водії повинні користуватися лише ними.

4. Під час виїзду з житлової та пішохідної зони водії повинні дати дорогу іншим учасникам дорожнього руху.

РУХ ПО ГІРСЬКИХ ДОРОГАХ І НА КРУТИХ СПУСКАХ

    Вимоги цього розділу стосуються ділянок доріг, що позначені знаками (крутий спуск)

   1. На гірських дорогах і крутих спусках, де зустрічний роз'їзд утруднено, водій транспортного засобу, що рухається на спуск, повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються вгору.

2. На гірських дорогах і крутих спусках водій вантажного автомобіля, дозволена максимальна маса якого перевищує 3,5 т, трактора та автобуса повинен:

   а) користуватися спеціальними гірськими гальмами, якщо вони встановлені на транспортному засобі заводом-виробником;

   б) під час зупинки або стоянки на підйомах і спусках користуватися противідкотними упорами.

3. На гірських дорогах заборонено:

   а) рухатися з непрацюючим двигуном та вимкненими зчепленням або передачею;

   б) буксирування на гнучкому зчепленні;

   в) будь-яке буксирування під час ожеледиці.

МІЖНАРОДНИЙ РУХ

   1. Водій механічного транспортного засобу, що прибуває до України з іншої країни, а також водій - громадянин України, який виїжджає за кордон, повинні мати:

   а) реєстраційні документи на транспортний засіб і посвідчення водія, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух;

   б) реєстраційний номерний знак на транспортному засобі, літери якого відповідають латинському алфавіту, а також розпізнавальний знак держави, в якій його зареєстровано (для України ).

   2. Транспортний засіб, що перебуває в міжнародному русі на території України більше двох місяців, повинен бути тимчасово зареєстрований у Державтоінспекції, крім транспортних засобів, що належать іноземним громадянам та особам без громадянства, які перебувають в Україні на відпочинку чи лікуванні за відповідними путівками або іншими документами на визначений органами Держмитслужби термін.

   4.  Закріплення нового матеріалу.

5. Домашнє завдання : конспект, підручник з ПДР.

Урок №7

Тема: Надання першої медичної допомоги під час ДТП.

Мета: познайомити учнів з різними способами надання першої медичної допомоги при ДТП.

Наочність: папка по темі з роздатковим матеріалом, підручник з правил дорожнього руху.

Хід уроку

1.     Організаційний момент.

2.     Основні питання для перевірки засвоєного матеріалу:

1.     Як поділяються розділові знаки?

2.     Який рух транспортних засобів встановлено в Україні?

3.     Що забороняється пішоходам?

4.     Які знаки пріоритету ви знаєте?

5.     Що забороняється пасажирам?

3.Викладення нового матеріалу (конспект):

Однією з особливостей дорожньо-транспортних травм є те, що перша допомога потерпілим не завжди надається своєчасно. Між тим, своєчасне і кваліфіковане її надання у багатьох випадках визначає успіх лікування потерпілого, а часом від цього залежить і його життя.

уже важливо, щоб водії, учасники руху і працівники ДАІ вміли в разі необхідності надавати своєчасно і кваліфіковано першу допомогу.

Мета першої медичної допомоги – попередити подальші пошкодження під час транспортування, зняти біль для попередження розвитку больового шоку і своєчасно транспортувати потерпілого до лікувального закладу. Цього можна досягти, якщо перша допомога надана правильно і ефективно.

Невігластво і незнання прийомів першої медичної допомоги нерідко призводить до фатальних наслідків. Знання цих прийомів набуває особливого значення тоді, коли через стихійне лихо або катастрофу дороги стають Зростання кількості автотранспорту відбувається стрімкими темпами, що призводить до збільшення чисельності аварій. З жалем приходиться констатувати, що рівень дорожньо-транспортного травматизму залишається високим.

Причини дорожньо-транспортних пригод різноманітні. За даними статистики, близько 70% їх відбувається з вини водіїв. Це стосується зіткнення автомобілів і їх перевертання; наїздів на пішоходів, на різні перешкоди, випадання пасажирів з транспортних засобів, які рухаються. Майже в 30% автодорожніх пригод винні пішоходи, які через свою недисциплінованість, неуважність чи нетверезий стан порушують правила переходу через дорогу.

Численні спостереження показують, що вживання водієм алкогольних напоїв різко знижує увагу, працездатність, спостережливість. Встановлено, що і малі концентрації алкоголю в крові супроводжуються погіршенням орієнтування водія в швидкості руху автомобіля. Наприклад, при вживанні близько 100 мл горілки рухова реакція уповільнюється вдвічі, а при управлінні автомобілем важливу роль відіграють навіть десяті долі секунди, які необхідні для прийняття термінових дій – зокрема, для гальмування автомобіля при появі перешкоди. Навіть випитий кухоль пива, знижуючи реакцію водія, може призвести до катастрофи. Спеціалісти підкреслюють, що загальна кількість дорожньо-транспортних пригод з вини водіїв у третині випадків відбувається з причини алкогольного сп’яніння.

Однією з особливостей дорожньо-транспортних травм є те, що перша допомога потерпілим не завжди надається своєчасно. Між тим, своєчасне і кваліфіковане її надання у багатьох випадках визначає успіх лікування потерпілого, а часом від цього залежить і його життя.

Дуже важливо, щоб водії, учасники руху і працівники ДАІ вміли в разі необхідності надавати своєчасно і кваліфіковано першу допомогу.

Мета першої медичної допомоги – попередити подальші пошкодження під час транспортування, зняти біль для попередження розвитку больового шоку і своєчасно транспортувати потерпілого до лікувального закладу. Цього можна досягти, якщо перша допомога надана правильно і ефективно.

Невігластво і незнання прийомів першої медичної допомоги нерідко призводить до фатальних наслідків. Знання цих прийомів набуває особливого значення тоді, коли через стихійне лихо або катастрофу дороги стають

несподівано непрохідними і немає умов для прибуття на місце аварії санітарного транспорту. Також важливе володіння прийомами першої медичної допомоги і в тих випадках, коли своєчасно забезпечити кваліфікованою медичною допомогою всіх потерпілих неможливо.

При аварії можуть виникати ситуації, коли вдавлення всередину дверей чи інших частин автомобіля перешкоджає вийманню потерпілих із автомобіля. В таких випадках необхідно користуватись тросами, прикріпленими до механічної тяги, для витягування вдавлених дверей чи стінок автомобіля. При здавленні частин тіла потерпілого – наприклад, стегна або гомілки між кермом, арматурою і сидінням для звільнення травмованої людини часом доводиться використовувати навіть зварювальний апарат.

Завдання водія, який опинився на місці пригоди, полягає не в найшвидшому відправленні потерпілого будь-яким транспортом, а в наданні йому першої медичної допомоги на місці і виклику будь-яким способом машини швидкої допомоги для транспортування потерпілого в лікувальний заклад. Можливе перевезення і будь-яким іншим транспортом, якщо виклик машини швидкої допомоги потребує великої затрати часу чи неможливий.

На дорогах встановлюються дорожні знаки «6.1 «і «6.2», за якими водій орієнтується щодо місця знаходження медичного закладу. Це може бути як багатогалузева лікарня (знак «6.2»), так і фельдшерський пункт («6.1»).

Якщо на автодорозі неподалік від місця аварії знаходиться населений пункт, де є лікарня з хірургічним чи травматологічним відділенням, туди швидко доставляють потерпілого після надання першої медичної допомоги. В тих випадках, коли до лікарні далеко, потерпілого транспортують до фельдшерського пункту. Там медичний працівник сприяє виведенню потерпілого з тяжкого стану (шок та ін.), готує його до подальшого транспортування до стаціонару санітарною машиною, в супроводі медичного працівника.

Вибір місця транспортування потерпілого в лікувальний заклад вирішується в залежності від ряду факторів: відстані, якості дороги, характеру пошкоджень у потерпілого, стану транспортного засобу та ін.

Важкі пошкодження бувають при переломах довгих трубчатих кісток (стегно, плече), кісток тазу, кровотечі з ран, пошкодженні грудної клітки, черепно-мозковій травмі.

Організація медичної допомоги при автодорожніх травмах ділиться на три етапи. Для водія автотранспорту особливу цінність становить її перший етап – надання допомоги на місці події.

Другий етап медичної допомоги – допомога під час транспортування в лікувальний заклад, куди найчастіше всього потерпілого доставляють. Вона може бути раціонально надана при транспортуванні потерпілого санітарною машиною.

Третій етап – надання медичної допомоги в лікувальному закладі. Вона надається в повному обсязі в хірургічному або травматологічному стаціонарі

Комплектація аптечки:

Для надання першої допомоги під час автодорожніх травм всі автомобілі повинні бути оснащені стандартними аптечками. До аптечки автомобіля, який здійснює рейси в умовах міста, крім засобів, необхідних для надання першої медичної допомоги при несподіваних захворюваннях, входять спиртовий розчин йоду 5% – 10мл; бинт марлевий стерильний шириною 10 см і довжиною 4м; мазь борна 2,5г; ванночка для промивання очей, вата гігроскопічна – 50г; джгут кровоспинний, лейкопластир бактерицидний 6х10 см.; напалечники гумові – 2 шт.; пакет перев’язочний першої медичної допомоги з однією подушечкою (індивідуальний пакет); склянка зполіетилену для прийому ліків; питна сода.

На заміських автострадах, де на швидке прибуття машини швидкої допомоги не завжди можна розраховувати, доцільно аптечку доповнити індивідуальним пакетом з двома подушечками, двома широкими бинтами і двома фанерними шинами.

4.  Закріплення нового матеріалу.

5. Домашнє завдання : конспект, підручник з ПДР.